Паралельно до лівої проходять передня і задня праві сагітальні борозни (ями). У передній з них розташований прирослий до печінки жовчевий міхур (цю яму називають міхуровою). У задній сагітальній правій ямі розташована нижня порожниста вена (також приросла до печінки). Посередині печінки йде ще поперечна борозна - це ворота печінки. Ці борозни знизу відділяють на нижній поверхні правої частки печінки хвостату (задня) і квадратну (передня) її частки.
У частках печінки виділяють відносно великі частини, які мають відокремлене кровопостачання за рахунок великих гілок печінкової артерії і ворітної вени (гілки 3-го порядку) - це сегменти. Їх виділяють 4 у правій і 4 у лівій частках печінки.
У ворота печінки входить печінкова артерія і ворітна вена - це приносні судини. Печінкові вени (виносні, їх 3-4) впадають у нижню порожнисту вену у місці зростання її з печінкою. Крім того, через ворота до печінки входять нерви і виходять лімфатичні судини.
Увійшовши у ворота печінки, ворітна вена і печінкова артерія розгалужуються на часткові, сегментарні і далі аж до міжчасточкових вен і артерій, які ідуть вздовж поверхні часточки поряд з міжчасточковою жовчевою протокою. Від міжчасточкових артерій і вен відходять навколочасточкові (оточують часточку кільцем), а від них капіляри, що ідуть до центрау часточки. Потім вони зливаються і утворюють внутрішньочасточкові гемокапіляри і впадають у центральну вену часточки. Вийшовши із часточки, вони впадають у підчасточкові. Від них починається система печінкових вен, які зливаючись утворюють 3-4 печінкові вени, що впадають у нижню порожнисту вену.
Гепатоцити у печінкових балках розташовуються двома рядами так, щоб плазматична мембрана кожного з них обов'язково контактувала з одного боку з синусоідальною судиною, а з іншого - жовчевим капіляром. Останній не має власних стінок - вони утворені мембранами сусідніх гепатоцитів. Іншими словами, жовчеві капіляри - це щілини між сусідніми гепатоцитами. Жовчеві капіляри беруть початок біля центральної вени часточки і йдуть до її периферії, де переходять у міжчасточкові жовчні протоки.
Печінка вкрита фіброзною капсулою (Глісонова капсула). Прошарки сполучної тканини всередині печінки поділяють її паренхіму на гексагональні часточки призматичної форми близько 1,5 мм в діаметрі. Всередині прошарків між часточками печінки розташовані гілки ворітної вени, печінкової артерії, жовчна протока - вони утворюють так звану портальну зону (печінкову тріаду). Кров у печінці проходить крізь широкі синусоідальні кровоносні капіляри з переривистою базальною мембраною (синусоідальні судини). По них тече змішана кров до центру часточки.
Печінкові часточки побудовані гепатоцитами, які розташовані радіальними рядами у напрямку від периферії до центру часточки, де проходить центральна вена. Всередині часточки між рядами гепатоцитів проходять широкі кровоносні капіляри (синусоїди) і жовчні капіляри (жовчні ходи). Всього у печінці налічується до 500 тис. часточок.
Жовчні капіляри, зливаючись на виході із печінки, утворюють праву і ліву печінкові протоки, які, зливаючись, утворюють загальну печінкову протоку. Остання, зливаючись з міхуровою протокою, утворює загальну жовчну протоку, яка між листками печінково-12-палої зв'язки (дублікатура очеревини) прямує до 12-палої кишки, входить в неї, зливається з протокою підшлункової залози і разом з нею відкривається на вершині невеликого сосочка 12-палої кишки. Пучки міоцитів оточують кінець загальної жовчної протоки в товщі стінки кишки і утворюють сфінктер Одді. Вище місця злиття жовчної протоки і протоки 12-палої кишки є сфінктер загальної жовчної протоки, який регулює надходження жовчі у кишку чи міхур.