Нутрощі лежать у черевній порожнині, але не лежать у порожнині очеревини. Очеревинна порожнина у чоловіків замкнена, у жінок вона сполучається через маткові труби з порожниною матки, потім через піхву - із зовнішнім середовищем. Органи можуть бути вкриті очеревиною з усіх боків, і тоді положення органу у відношенні до очеревини буде розглядатися як інтраперитонеальне. Якщо орган вкритий з трьох боків - він розташований мезоперитонеально. Якщо орган вкритий очеревиною лише з одного боку кажуть про екстраперитонеальне розташування. Найбільш випнуті в порожнину очеревини органи відтягують листок очеревини від черевної задньої стінки і утворюють брижі. Брижу мають порожня і клубова кишки.
Корінь брижі - місце її переходу на задню черевну стінку. Корінь брижі тонких кишок іде згори й донизу і зліва направо, перетинаючи косо хребет. Починається він зліва на рівні тіла 2-го поперекового хребця, а закінчується біля правої клубової заглибини на рівні правого краю крижово-клубового суглоба, там, де клубова кишка впадає в товсту. Довжина кореня брижі 15-17 см. Протилежний її край, що підходить до товстої кишки має довжину рівну довжині кишки. Через це брижа має численні вигини, за петлями кишки.
Товста кишка має брижу не скрізь. Є маленька брижа у червеподібного відростка, широка, але рівна, без вигинів, брижа поперечної ободової кишки і брижа сигмоподібної кишки. Пряма кишка має невелику брижу лише у верхній своїй частині.
Є два сальники: великий і малий. Малий складається з двох листків очеревини, які являють собою продовження листків очеревини, що вкривають передню і задню поверхні шлунка, сходячись на малій кривизні. Вони тягнуться від неї до воріт печінки і від воріт переходять на передню і задню частини її нижньої поверхні.
Великий сальник починається від великої кривизни шлунка як продовження листків очеревини, що вкривають його передню і задню поверхні. Ці два листки спускаються вниз, а потім обидва загортаються назад догори, прилягаючи ззаду до передніх листків. Отже, у великому сальнику утворюється 4-ри листки. Задні два листки сальника, піднімаючись догори, доходять до підшлункової залози і переходять з неї на задню черевну стінку. Великий сальник, маючи в собі жир, є захисною подушкою, яка захищає внутрішні органи від механічних зовнішніх впливів з боку передньої черевної стінки.
Стравохід
(esophagus) - дещо сплющена у спинно-черевному напрямку трубка довжиною 25-30 см. Починається на рівні середини між 6-м і 7-м
шийними хребцями, закінчується отвором у шлунок на рівні 11-го грудного хребця. Розрізняють шийний, грудний (найдовший) і черевний найкоротший) відділи стравоходу. Знаходиться у задньому середостінні. Стінка стравоходу має адвентицію, м'язеву оболонку, слизову з підслизовим шаром. Черевний відділ стравоходу має серозну оболонку. М'язева оболонка зверху 2/3 представлена смугастими м'язами, а нижня 1/3 має гладеньку м'язеву тканину. Зовнішній шар м'язів має поздовжнє розташування м'язів, внутрішній - кільцеве. Кільцевий м'яз в місці переходу стравоходу в шлунок утворює сфінктер - кардіальний.
Слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским епітелієм, має волокнисту сполучну тканину з тонким шаром м'язевих клітин. Залози невеликі за розмірами, але їх дуже багато у підслизовому шарі. Підслизовий шар представлений рихлою сполучною тканиною, завдяки чому слизова і м'язева оболонки зв'язані “м'яко”, рухливо. Слизова оболонка утворює глибокі поздовжні складки, які вирівнюються при проходженні грудки їжі.
