Слизова оболонка товстої кишки відрізняється насамперед відсутністю ворсинок. Тому вона має гладенький вигляд. Крім того впадають в очі заглибини, що відповідають випинам на зовнішній поверхні кишки, розділені півмісяцевими складками, які йдуть не циркулярно, як складки тонкої кишки, а займають кожна приблизно третину внутрішньої поверхні між місцем проходження двох сусідніх м'язових складок.

Епітелій, що вкриває слизову оболонку, одношаровий циліндричний, в ньому є велика кількість бокалоподібних клітин. Маленьких трубчастих

залоз багато. Є у великій кількості окремі лімфоїдні вузлики, а пейєрових бляшок не буває.

Пряма кишка має згини у передньо-задньому напрямку. Верхній згин - крижовий, відповідає вигину крижу, до передньої поверхні якого прилягає пряма кишка. Другий вигин - промежини. Верхній відділ прямої кишки до низу розширюється, утворюючи ампулу. Кінцевий відділ називається задньопрохідним каналом. Він проходить крізь тазове дно і закінчується анусом.

Слизова оболонка прямої кишки утворює у верхньому відділі поперечні складки. У нижньому є поздовжні складки (їх 8-10); це прямокишечні стовпи (колони), між якими є пазухи.

Відхідникова частина прямої кишки має два сфінктери - внутрішній і зовнішній. Внутрішній (гладенькі м'язи) є потовщенням циркулярного м'язового шару кишки. Він розташований вище від зовнішнього. Зовнішній побудований смугастою тканиною і є вольовим сфінктером.

Кровопостачання сліпої, ободової і верхньої третини прямої кишки

здійснюється від гілок верхньої і брижової артерій. Нижні дві третини прямої кишки отримують кров від внутрішньої клубової і серединної крижової артерій.

Іннервація: гілки верхнього і нижнього брижових нервів (ободова кишка), гілки прямокишкового нервового сплетення (пряма кишка), тазові нутряні нерви (сигмоподібна і пряма кишки).

З кишковим трактом, а саме з 12-палою кишкою, зв'язані найбільші залози організму людини - печінка

і підшлункова залоза

.

Печінка у людини важить близько 1,5 кг. Маса печінки дорослої людини складає 1/36 маси тіла. У новонародженого - 1/20. Клітини печінки виділяють жовч. Це орган травлення, обміну речовин, бар'єрний орган. У ембріональному періоді кровотвірний орган.

Розташована печінка під правою половиною купола діафрагми, частково переходить за середню лінію тіла і займає над шлунком невелику частину лівої половини купола діафрагми. Нижня межа правого краю печінки розташовується на рівні 10-го міжребер'я. Спереду печінка іде по реберній дузі і не виступає за ребра. Найвища точка печінки знаходиться у 4-му міжреберному проміжку по правій середньоключичній лінії.

Печінка вкрита (за винятком її задньої поверхні) серозною оболонкою, яка з неї переходить на діафрагму, утворюючи сагітальну серпоподібну зв'язку (дублікатура очеревини). Цією зв'язкою печінка по верхній поверхні поділяється на праву (більша) і ліву частки. На нижній поверхні печінки йдуть у сагітальному напрямі дві поздовжні борозни, або ями - права і ліва. Ліва сагітальна борозна йде впоперек усієї печінки, повторюючи серпоподібну зв'язку на нижній поверхні печінки і відділяє ліву частку печінки від правої. У передньому відділі лівої нижньої борозни розташована кругла зв'язка печінки, яка є залишком зарослої пупкової вени зародка. В задній її частині є залишок зародкової венозної протоки (у плоду це була протока, яка сполучала пупочну вену з нижньою порожнистою веною).